1. Словник української мови в 11 томах

пляжник

ПЛЯ́ЖНИК, а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі.

Каменюки, які стримлять з води,.. відстрашують пляжників від цього місця (Вільде, Сестри.., 1958, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пляжник — пля́жник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. пляжник — -а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пляжник — ПЛЯ́ЖНИК, а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі. Каменюки, які стримлять з води, .. відстрашують пляжників від цього місця (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах