побагато
побага́то
прислівник
незмінювана словникова одиниця
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побагато — присл. розм. Щоразу багато, у великій кількості. Щовечора приносить сусіда в чорній торбині – сало, м’ясо, ковбаси, печінку. І побагато приносить (Є.Кравченко). Літературне слововживання
- побагато — див. багато Словник синонімів Вусика
- побагато — присл., розм. Щоразу багато, у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побагато — ПОБАГА́ТО, присл., розм. Щоразу багато, у великій кількості. [Олена (ухопила пляшку):] А я буду пити побагато! (М. Кропивницький); Щовечора приносить сусіда в чорній торбині – сало, м'ясо, ковбаси, печінку. І побагато приносить! (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах
- побагато — ПОБАГА́ТО, присл., розм. Щоразу багато, у великій кількості. [Олена (ухопила пляшку):] А я буду пити побагато! (Кроп., І, 1958, 476); Щовечора приносить сусіда в чорній торбині — сало, м’ясо, ковбаси, печінку. І побагато приносить! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 165). Словник української мови в 11 томах
- побагато — Побагато нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять небагато. Харьк. Словник української мови Грінченка