1. Літературне слововживання

побагато

присл. розм. Щоразу багато, у великій кількості. Щовечора приносить сусіда в чорній торбині – сало, м’ясо, ковбаси, печінку. І побагато приносить (Є.Кравченко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побагато — побага́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. побагато — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. побагато — присл., розм. Щоразу багато, у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побагато — ПОБАГА́ТО, присл., розм. Щоразу багато, у великій кількості. [Олена (ухопила пляшку):] А я буду пити побагато! (М. Кропивницький); Щовечора приносить сусіда в чорній торбині – сало, м'ясо, ковбаси, печінку. І побагато приносить! (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  5. побагато — ПОБАГА́ТО, присл., розм. Щоразу багато, у великій кількості. [Олена (ухопила пляшку):] А я буду пити побагато! (Кроп., І, 1958, 476); Щовечора приносить сусіда в чорній торбині — сало, м’ясо, ковбаси, печінку. І побагато приносить! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 165). Словник української мови в 11 томах
  6. побагато — Побагато нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять небагато. Харьк. Словник української мови Грінченка