побликувати
побли́кувати
дієслово недоконаного виду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побликувати — -ую, -уєш, недок., діал. Бликати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побликувати — ПОБЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Бликати час від часу. У вікні побликував вогник; Василь сидів і спідлоба побликував на матір, як вона голосила, заливалася слізьми (Панас Мирний); Повстанці .. побликували на нього з неприхованою ненавистю (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- побликувати — ПОБЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Бликати час від часу. У вікні побликував вогник; Василь сидів і спідлоба побликував на матір, як вона голосила, заливалася слізьми (Мирний, IV, 1955, 116); Повстанці.. побликували на нього з неприхованою ненавистю (Гончар, II, 1959, 79). Словник української мови в 11 томах