поборгувати

Значення в інших словниках

1. поборгувати — -гую, -гуєш, док., розм. 1》 перех. і без додатка. Дати в борг. 2》 перех. Позичити, взяти в борг. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поборгувати — ПОБОРГУВА́ТИ, гу́ю, гу́єш, док., розм. 1. що і без дод. Дати в борг. [Гайдамака:] Далебі, дав би карбованця [кобзареві за пісню], якби був не пропив учора! .. Поборгуй, будь ласкав, завтра оддам (Т. Шевченко). 2. що. Позичити, взяти в борг. Словник української мови у 20 томах
3. поборгувати — ПОЗИЧА́ТИ (брати щось у борг, у тимчасове користування в кого-небудь), ПОЗИЧА́ТИСЯ розм., БОРГУВА́ТИ, БРАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ЗАЗИЧА́ТИ діал. — Док.: пози́чити, поборгува́ти розм. узяти (взя́ти), припози́чити розм. перехопи́ти, зази́чити. Словник синонімів української мови
4. поборгувати — ПОБОРГУВА́ТИ, гу́ю, гу́єш, док., розм. 1. перех. і без додатка. Дати в борг. [Гайдамака:] Далебі, дав би карбованця [кобзареві за пісню], якби був не пропив учора!..Поборгуй, будь ласкав, завтра оддам (Шевч., І, 1951, 105). 2. перех. Словник української мови в 11 томах
5. поборгувати — Поборгувати, -гую, -єш гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує. Чуб. V. 1094. Словник української мови Грінченка