поборник

побо́рник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поборник — (правди) оборонець, захисник, споборник, борець за, ІД. правдолюбець; (ідеї) прибічник, прихильник, г. визнавець. Словник синонімів Караванського
  2. поборник — див. апостол Словник синонімів Вусика
  3. поборник — -а, ч., книжн. Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поборник — ПОБО́РНИК, а, ч., книжн. Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь. Здавалось, дід Влас в одну мить налився холодною рішучістю і знову став тим самим непримиренним поборником своєї правди (Д. Словник української мови у 20 томах
  5. поборник — БОРЕ́ЦЬ (той, хто бореться за здійснення чого-небудь), БОЄ́ЦЬ, ПОБО́РНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн., РАТОБО́РЕЦЬ уроч. Шевченко-борець, поет, художник, Шевченко-людина завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й палку любов (В. Словник синонімів української мови
  6. поборник — ПОБО́РНИК, а, ч., книжн. Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь. Здавалось, дід Влас в одну мить налився холодною рішучістю і знову став тим самим непримиренним поборником своєї правди (Д. Бедзик, Серце.. Словник української мови в 11 томах