1. Орфографічний словник української мови

повдовілий

повдові́лий

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повдовілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до повдовіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повдовілий — ПОВДОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до повдові́ти. Повдовіла, турботами прибита мати не була в силі виплачувати точно по умові довг (О. Кобилянська); Більшість минківських вояків не повернулася додому. Словник української мови у 20 томах
  3. повдовілий — ПОВДОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до повдові́ти. Повдовіла, турботами прибита мати не була в силі виплачувати точно по умові довг (Коб., III, 1956, 211); Більшість минківських вояків не повернулася додому. Словник української мови в 11 томах