1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повдовілий

повдові́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до повдовіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повдовілий — повдові́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. повдовілий — ПОВДОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до повдові́ти. Повдовіла, турботами прибита мати не була в силі виплачувати точно по умові довг (О. Кобилянська); Більшість минківських вояків не повернулася додому. Словник української мови у 20 томах
  3. повдовілий — ПОВДОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до повдові́ти. Повдовіла, турботами прибита мати не була в силі виплачувати точно по умові довг (Коб., III, 1956, 211); Більшість минківських вояків не повернулася додому. Словник української мови в 11 томах