повелителька

повели́телька

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повелителька — -и, книжн. Жін. до повелитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повелителька — ПОВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до повели́тель. Мужчина безперервно літає перед нею.., кидаючись до стіп своєї вродливої повелительки (І. Словник української мови у 20 томах
  3. повелителька — ПОВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до повели́тель. Мужчина безперервно літає перед нею.., кидаючись до стіп своєї вродливої повелительки (Фр., VI, 1951, 224). Словник української мови в 11 томах