повелителька
повели́телька
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повелителька — -и, книжн. Жін. до повелитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повелителька — ПОВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до повели́тель. Мужчина безперервно літає перед нею.., кидаючись до стіп своєї вродливої повелительки (І. Словник української мови у 20 томах
- повелителька — ПОВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до повели́тель. Мужчина безперервно літає перед нею.., кидаючись до стіп своєї вродливої повелительки (Фр., VI, 1951, 224). Словник української мови в 11 томах