1. Орфографічний словник української мови

повзунок

повзуно́к 1

іменник чоловічого роду, істота

про дітей

повзуно́к 2

іменник чоловічого роду

деталь машини

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повзунок — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. повзунок — -нка, ч. 1》 розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей). 2》 тільки мн. Одяг для немовлят (у вигляді штанців із шлейками й панчішками). 3》 тех. Те саме, що повзун 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повзунок — ПОВЗУНО́К, нка́, ч. 1. розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей). Я сидів усе на тій же зеленій тахті, мій партнер – у незручному дерев'яному кріслі, схожому на загородку для повзунків (Л. Первомайський). 2. тільки мн. Словник української мови у 20 томах
  4. повзунок — ПОВЗУНО́К, нка́, ч. 1. розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей). Я сидів усе на тій же зеленій тахті, мій партнер — у незручному дерев’яному кріслі, схожому на загородку для повзунків (Перв., Опов.., 1970, 82). 2. тільки мн. Словник української мови в 11 томах