повзунок
ПОВЗУНО́К, нка́, ч.
1. розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей).
Я сидів усе на тій же зеленій тахті, мій партнер — у незручному дерев’яному кріслі, схожому на загородку для повзунків (Перв., Опов.., 1970, 82).
2. тільки мн. Одяг для немовлят (у вигляді штанців із шлейками й панчішками).
Що ж до штанів, то на якомусь етапі їх робили суцільними — від пояса до п’ят. Вони були схожі на повзунки для немовлят (Наука.., 3, 1967, 51).
3. техн. Те саме, що повзу́н 2.
При пересуванні повзунка потенціометра змінюватиметься анодна напруга діода (Осн. радіотехн., 1957, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повзунок — повзуно́к 1 іменник чоловічого роду, істота про дітей повзуно́к 2 іменник чоловічого роду деталь машини Орфографічний словник української мови
- повзунок — див. дитина Словник синонімів Вусика
- повзунок — -нка, ч. 1》 розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей). 2》 тільки мн. Одяг для немовлят (у вигляді штанців із шлейками й панчішками). 3》 тех. Те саме, що повзун 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повзунок — ПОВЗУНО́К, нка́, ч. 1. розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей). Я сидів усе на тій же зеленій тахті, мій партнер – у незручному дерев'яному кріслі, схожому на загородку для повзунків (Л. Первомайський). 2. тільки мн. Словник української мови у 20 томах