повидіти
пови́діти
дієслово доконаного виду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повидіти — -джу, -диш, док., перех., діал. Побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повидіти — ПОВИ́ДІТИ, джу, диш, док., кого, що, діал. Побачити. [Голохвостий:] Як повидів я вас коло Владимира, то з тієї ночі і пропадаю (М. Старицький); Я любив діда і бабу, а як дід мене любили, повидів я тоді, як управа Кобацької школи візвала [закликала] діда, щоб мене вписав до школи (Марко Черемшина). Словник української мови у 20 томах
- повидіти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- повидіти — ПОВИ́ДІТИ, джу, диш, док., перех., діал. Побачити. [Голохвостий:] Як повидів я вас коло Владимира, то з тієї ночі і пропадаю (Стар., Драм. тв. Словник української мови в 11 томах
- повидіти — Пови́діти, -джу, -диш гл. Увидѣть. Господиня повиділа, що чоловік щось збірає. Чуб. II. 555. Циган... повидів, що кум іде з сокирою. Чуб. II. 555. Словник української мови Грінченка