1. Орфографічний словник української мови

повноводдя

повново́ддя

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повноводдя — див. повновіддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повноводдя — ПОВНОВО́ДДЯ, я, с. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі. Глухо Дніпр клекоче в повноводдя своє, Хвиля, сонцем залита, в землю Хортиці б'є (Я. Шпорта); // перен. Велика кількість кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. повноводдя — НА́ДМІР чого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь — перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬ поет., ПОВНОВО́ДДЯ поет., НА́ТОВП розм., ПО́ВНЯ рідше, ПО́ВНЯВА рідше. Словник синонімів української мови
  4. повноводдя — ПОВНОВО́ДДЯ, я, с. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі. Глухо Дніпр клекоче в повноводдя своє, Хвиля, сонцем залита, в землю Хортиці б’є (Шпорта, Вибр., 1958, 226); // перен. Словник української мови в 11 томах