повноводдя
ПОВНОВО́ДДЯ, я, с. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі.
Глухо Дніпр клекоче в повноводдя своє, Хвиля, сонцем залита, в землю Хортиці б’є (Шпорта, Вибр., 1958, 226);
// перен. Велика кількість кого-, чого-небудь.
Злата Прага… В цей день вона була справді золотою. Наче всі попередні весни, викрадені в неї окупантами, зараз повернулися їй потрійною своєю дзвінкістю, розкішшю сонця, повноводдям музики (Гончар, III, 1959, 457);
*Образно. Поезії [В. Коротича].. принаджують тією цнотливістю, щирістю, повноводдям почуття, які інтимному переживанню надають пафосу широкого узагальнення (Рад. літ-во, 7, 1968, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повноводдя — повново́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- повноводдя — див. повновіддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повноводдя — ПОВНОВО́ДДЯ, я, с. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі. Глухо Дніпр клекоче в повноводдя своє, Хвиля, сонцем залита, в землю Хортиці б'є (Я. Шпорта); // перен. Велика кількість кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- повноводдя — НА́ДМІР чого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь — перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬ поет., ПОВНОВО́ДДЯ поет., НА́ТОВП розм., ПО́ВНЯ рідше, ПО́ВНЯВА рідше. Словник синонімів української мови