повніти

Значення в інших словниках

1. повніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати повним (у 1 знач.); наповнятися. 2》 Бути наповненим чим-небудь. || перен., рідко. Бути цілком захопленим ким-, чим-небудь. 3》 Ставати повним (у 7 знач.); в міру товстіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. повніти — ПОВНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати повним (у 1 знач.); наповнятися. Вода струмочками збігає в річку, а та все повніє і повніє (О. Десняк); * Образно. Спам'ятався, – а ти щезла... Розум холодіє, Лиш нещасна моя думка Росте та повніє (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
3. повніти — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
4. повніти — ПОВНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати повним (у 1 знач.); наповнятися. Вода струмочками збігає в річку, а та все повніє і повніє (Десняк, II, 1955, 311); *Образно. Спам’ятався, — а ти щезла… Розум холодіє, Лиш нещасна моя думка Росте та повніє (Рудан. Словник української мови в 11 томах