1. Орфографічний словник української мови

поворіт

поворі́т

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поворіт — (дороги) заво рот, закрут, скрут, (ріки) коліно; (боргу) зворот; (додому) повернення, вороття; (крутий) перелам, злам; (дія) повертання, завертання. Словник синонімів Караванського
  2. поворіт — див. повернення Словник синонімів Вусика
  3. поворіт — див. поворот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поворіт — ПОВОРІ́Т див. поворо́т. Словник української мови у 20 томах
  5. поворіт — ЗМІ́НА (про стан, рух, ознаку, властивість і т. ін. — перехід, перетворення чого-небудь у щось якісно інше), ПЕРЕМІ́НА, ВІДМІ́НА, ПЕРТУРБА́ЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
  6. поворіт — ПОВОРІ́Т див. поворо́т. Словник української мови в 11 томах
  7. поворіт — По́воріт, -ро́ту м. 1) Поворотъ. На повороті шляху. Стор. МПр. 122. повороту нема. Нельзя поворотиться. Повороту спірного нема за оцим возом, — як би його геть звідци. Волч. у. 2) Возвращеніе. Словник української мови Грінченка