погиблий
поги́блий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погиблий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до погибнути. || у знач. ім. погиблий, -лого, ч.; погибла, -лої, ж.Людина, яка загинула. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погиблий — ПОГИ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поги́бнути. Жінки снували сюди й туди поміж громадою, допитуючись вістей про ворога або голосно оплакуючи своїх погиблих синів (І. Франко); // у знач. ім. поги́блий, лого, ч.; поги́бла, лої, ж. Людина, яка загинула. Словник української мови у 20 томах
- погиблий — ПОГИ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поги́бнути. Жінки снували сюди й туди поміж громадою, допитуючись вістей про ворога або голосно оплакуючи своїх погиблих синів (Фр., VI, 1951, 89); // у знач. ім. поги́блий, лого, ч.; поги́бла, лої... Словник української мови в 11 томах