подзьобаний
подзьо́баний
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подзьобаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до подзьобати 3). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подзьобаний — Подзьо́баний і подзю́баний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подзьобаний — ПОДЗЬО́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до подзьо́ба́ти 3. Подзьобане віспою бородате обличчя осміхалося (М. Коцюбинський); На подзьобаному дощем піску залишалися відбитки його босих ніг (А. Шиян); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- подзьобаний — ПОДЗЬО́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до подзьоба́ти 3. Подзьобане віспою бородате обличчя осміхалося (Коцюб., І, 1955, 368); На подзьобаному дощем піску залишалися відбитки його босих ніг (Шиян, Гроза.., 1956, 682); *Образно. Словник української мови в 11 томах