подихнути

Значення в інших словниках

1. подихнути — -не, док. Однокр. до подихати I 1), 2). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. подихнути — ПОДИХНУ́ТИ, не́, док. Однокр. до подиха́ти¹ 1, 2. Подихнув холодний вітер (Л. Яновська); Студений вітер подихнув зненацька, і стало зимно (О. Ільченко); Настала осінь. Подихнули морози (М. Коцюбинський); // безос. Подихнуло на Пилипка вільним холодним повітрям (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
3. подихнути — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
4. подихнути — ПОДИХНУ́ТИ, не́, док. Однокр. до подиха́ти¹ 1, 2. Подихнув холодний вітер (Л. Янов., І, 1959, 244); Студений вітер подихнув зненацька, і стало зимно (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 81); Настала осінь. Подихнули морози (Коцюб., І, 1955, 66); // безос. Словник української мови в 11 томах
5. подихнути — Подиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Чуб. V. 342. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає. К. Псал. 319. --------------- Подихати, -хаю, -єш гл. Подышать. Словник української мови Грінченка