1. Орфографічний словник української мови

подихати

поди́хати

дієслово доконаного виду

дихати деякий час

подиха́ти 1

дієслово недоконаного виду

повівати

подиха́ти 2

дієслово недоконаного виду

обдавати холодом, теплом, якимсь запахом

безос.

подиха́ти 3

дієслово недоконаного виду

бути сповненим чим-небудь, виражати щось

подиха́ти 4

дієслово недоконаного виду

помирати

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подихати — 1. ПОВІВАТИ, подихувати; (силою) дихати; 2. здихати, ВУЛ. ПОМИРАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. подихати — подихаю, подихаєш і подишу, подишеш, док. 1》 Дихати якийсь час. 2》 розм. Жити якийсь час; прожити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подихати — Палахкотіти, запалахкотіти, зіпалахкотіти, попалахкотіти, спалахкотіти, палахтіти, палахнути, запалахтіти, попалахтіти, спалахтіти, полуменіти, заполуменіти, зіполуменіти, сполуменіти, полум'яніти, заполум'яніти, зіполум'яніти, сполум'яніти, горіти... Словник чужослів Павло Штепа
  4. подихати — ПОДИХА́ТИ¹, а́є, недок. 1. без дод. Про повітря – віяти не дуже сильно або час від часу; повівати. Тихо вітер подихає (І. Манжура); Подихав теплий голубливий вітрець (Я. Качура); Холод подиха [подихає] з долин (І. Франко). 2. чим, звичайно безос. Словник української мови у 20 томах
  5. подихати — поди́хати: ◊ піти поди́хати свіжим повітрям → повітря Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. подихати — ОБВІВА́ТИ (ОВІВА́ТИ) (про подув вітру, струмінь повітря, запах і т. ін.), ОБВІ́ЮВАТИ (ОВІ́ЮВАТИ), ОБДАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОПА́ХУВАТИ, ОБДУВА́ТИ, ОБВІ́ТРЮВАТИ, ОБДИМА́ТИ (тільки про вітер, струмінь повітря); ПОДИХАТИ чим (злегка, час від часу). — Док. Словник синонімів української мови
  7. подихати — ПОДИ́ХАТИ, поди́хаю, поди́хаєш і поди́шу, поди́шеш, док. 1. Дихати якийсь час. Він вийшов зарані з дому, щоб трохи проходитись та подихать свіжим повітрям (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах