1. Словник чужослів Павло Штепа

подихати

Палахкотіти, запалахкотіти, зіпалахкотіти, попалахкотіти, спалахкотіти, палахтіти, палахнути, запалахтіти, попалахтіти, спалахтіти, полуменіти, заполуменіти, зіполуменіти, сполуменіти, полум'яніти, заполум'яніти, зіполум'яніти, сполум'яніти, горіти, вигоряти, вигоріти, повигоряти, догоряти, догоріти, подогоряти, згоряти, згоріти, позгоряти, нагоряти, нагоріти, понагоряти, обгоряти, обгоріти, пообгоряти, перегоряти, перегоріти, поперегоряти, погоряти, погоріти, розгорятися, розгорітися, порозгорятися, світити, висвічувати, висвітити, повисвічувати, засвічувати, засвітити, позасвічувати, насвічувати, насвітити, понасвічувати, освічувати, освітити, поосвічувати, посвічувати, посвітити, просвічувати, просвітити, попросвічувати, розсвічуватися, порозсвічуватися, шугати, шугнути, шугонути, вишугувати, вишугати, вишугнути, повишугувати, зішугувати, зішугати, зішугнути, пошугати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подихати — поди́хати дієслово доконаного виду дихати деякий час подиха́ти 1 дієслово недоконаного виду повівати подиха́ти 2 дієслово недоконаного виду обдавати холодом, теплом, якимсь запахом безос. Орфографічний словник української мови
  2. подихати — 1. ПОВІВАТИ, подихувати; (силою) дихати; 2. здихати, ВУЛ. ПОМИРАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. подихати — подихаю, подихаєш і подишу, подишеш, док. 1》 Дихати якийсь час. 2》 розм. Жити якийсь час; прожити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подихати — ПОДИХА́ТИ¹, а́є, недок. 1. без дод. Про повітря – віяти не дуже сильно або час від часу; повівати. Тихо вітер подихає (І. Манжура); Подихав теплий голубливий вітрець (Я. Качура); Холод подиха [подихає] з долин (І. Франко). 2. чим, звичайно безос. Словник української мови у 20 томах
  5. подихати — поди́хати: ◊ піти поди́хати свіжим повітрям → повітря Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. подихати — ОБВІВА́ТИ (ОВІВА́ТИ) (про подув вітру, струмінь повітря, запах і т. ін.), ОБВІ́ЮВАТИ (ОВІ́ЮВАТИ), ОБДАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОПА́ХУВАТИ, ОБДУВА́ТИ, ОБВІ́ТРЮВАТИ, ОБДИМА́ТИ (тільки про вітер, струмінь повітря); ПОДИХАТИ чим (злегка, час від часу). — Док. Словник синонімів української мови
  7. подихати — ПОДИ́ХАТИ, поди́хаю, поди́хаєш і поди́шу, поди́шеш, док. 1. Дихати якийсь час. Він вийшов зарані з дому, щоб трохи проходитись та подихать свіжим повітрям (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах