1. Орфографічний словник української мови

подригус

подри́гус

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подригус — ПОДРИ́ГУС, а, ч.: ◊ Вклони́тися з подри́гусом, діал., жарт. — розкланятися, розшаркуючись, з вихилясами. Вклонивсь хлопець та ще з таким подригусом, аж долівку здер, шаркнувши ногою (Свидн., Люборацькі, 1955, 171). Словник української мови в 11 томах