1. Орфографічний словник української мови

подругувати

подругува́ти

дієслово недоконаного виду

бути подругами; взагалі дружити

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подругувати — див. дружити Словник синонімів Вусика
  2. подругувати — -ую, -уєш, недок., з ким і без додатка, розм. Бути подругами. || Те саме, що дружити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подругувати — ПОДРУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без дод., розм. Бути подругами. Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дніпрова Чайка); Оксана Бойко теж брала участь у поході... Словник української мови у 20 томах
  4. подругувати — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  5. подругувати — ПОДРУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без додатка, розм. Бути подругами. Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. подругувати — Подругувати, -гую, -єш гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую. Словник української мови Грінченка