подільник

Значення в інших словниках

1. подільник — -а, ч., спец. Прилад, пристрій для поділу чого-небудь. Подільник напруги — електротехнічний пристрій для поділу напруги постійного або змінного струму на частини. Подільник частоти — електронний пристрій, який зменшує у цілу кількість разів частоту періодичних коливань, що подаються. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. подільник — ПОДІ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Прилад, пристрій для поділу чого-небудь. Подільник [різального апарата комбайна] відокремлює зрізувані стебла від стебел, які залишаються незрізаними (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. подільник — ПОДІ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Прилад, пристрій для поділу чого-небудь. Подільник [різального апарата комбайна] відокремлює зрізувані стебла від стебел, які залишаються незрізаними (Зерн. комбайни, 1957, 49). Словник української мови в 11 томах