пожарина
пожари́на
іменник жіночого роду
пожарище
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожарина — -и, ж. Те саме, що пожарище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожарина — ПОЖАРИ́НА, и, ж. Те саме, що пожари́ще. Ой я в чужім краю, Як на пожарині, Ніхто мене не пригорне При лихій годині (з народної пісні); Серед пожарини кущики стримлять обгорілі (Б. Словник української мови у 20 томах
- пожарина — ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі). Словник синонімів української мови
- пожарина — ПОЖАРИ́НА, и, ж. Те саме, що пожари́ще. Ой я в чужім краю, Як на пожарині, Ніхто мене не пригорне При лихій годині (Нар. лірика, 1956, 331); Серед пожарини кущики стримлять обгорілі (Гр. Словник української мови в 11 томах
- пожарина — Пожари́на, -ни ж. Пожарище. Ой так на чужині, як на пожарині, ніхто не пригорне а в лихій годині. Чуб. V. 323. Словник української мови Грінченка