позавивати
позавива́ти 1
дієслово доконаного виду
завивати якийсь час
позавива́ти 2
дієслово доконаного виду
завити волосся
позавива́ти 3
дієслово доконаного виду
пообмотувати
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позавивати — I -аю, -аєш, док., неперех. Завивати (див. завивати I 1)) якийсь час. II -аю, -аєш, док., перех. Завити (волосся, кучері і т. ін.). III -аю, -аєш, док., перех., діал. Завинути всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь; пообмотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позавивати — ПОЗАВИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., без дод. Завивати (див. завива́ти¹ 1) якийсь час. ПОЗАВИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., кого, що. Завити (волосся, кучері і т. ін.). Я б свої кучері та позавивала (П. Чубинський). ПОЗАВИВА́ТИ³, а́ю, а́єш, док., кого, що, діал. Словник української мови у 20 томах
- позавивати — ПОЗАВИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., неперех. Завивати ( див. завивати¹ 1) якийсь час. ПОЗАВИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех. Завити (волосся, кучері і т. ін.). Я б свої кучері та позавивала (Чуб., V, 1874, 100). ПОЗАВИВА́ТИ³, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Словник української мови в 11 томах
- позавивати — Позавива́ти, -ва́ю, -єш гл. 1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати. Чуб. V. 245. 2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Словник української мови Грінченка