1. Словник української мови Грінченка

позавивати

Позавива́ти, -ва́ю, -єш

гл.

1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати. Чуб. V. 245.

2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Чуб. V. 100. Місяць дощовий буде, бо як народився, то ріжки униз спустив; а як такий, що так і позавивав ріжки вгору, то не буде дощу. Грин. І. 12.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позавивати — позавива́ти 1 дієслово доконаного виду завивати якийсь час позавива́ти 2 дієслово доконаного виду завити волосся позавива́ти 3 дієслово доконаного виду пообмотувати діал. Орфографічний словник української мови
  2. позавивати — I -аю, -аєш, док., неперех. Завивати (див. завивати I 1)) якийсь час. II -аю, -аєш, док., перех. Завити (волосся, кучері і т. ін.). III -аю, -аєш, док., перех., діал. Завинути всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь; пообмотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позавивати — ПОЗАВИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., без дод. Завивати (див. завива́ти¹ 1) якийсь час. ПОЗАВИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., кого, що. Завити (волосся, кучері і т. ін.). Я б свої кучері та позавивала (П. Чубинський). ПОЗАВИВА́ТИ³, а́ю, а́єш, док., кого, що, діал. Словник української мови у 20 томах
  4. позавивати — ПОЗАВИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., неперех. Завивати ( див. завивати¹ 1) якийсь час. ПОЗАВИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех. Завити (волосся, кучері і т. ін.). Я б свої кучері та позавивала (Чуб., V, 1874, 100). ПОЗАВИВА́ТИ³, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Словник української мови в 11 томах