1. Словник української мови Грінченка

позавершувати

Позаве́ршувати, -шую, -єш

гл. Закончить крыши, кладку стоговъ и пр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позавершувати — позаве́ршувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позавершувати — ПОЗАВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Закінчити складати стріху, копицю, стіг тощо (про все або багато чого-небудь); подовершувати. На полі вже позавершували копиці. 2. що, з інфін. і без дод. Словник української мови у 20 томах
  3. позавершувати — Позаве́ршувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)