1. Орфографічний словник української мови

позапирати

позапира́ти 1

дієслово доконаного виду

заперти або замкнути все або багато чого-небудь

розм.

позапира́ти 2

дієслово доконаного виду

запрати все або багато чого-небудь

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позапирати — I -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Заперти, замкнути на замок, засув і т. ін. все чи багато чого-небудь. 2》 Заперти, замкнути в якомусь місці, приміщенні всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. II -аю, -аєш, док., перех. Запрати все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позапирати — ПОЗАПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., розм. 1. що. Заперти, замкнути на замок, засув і т. ін. все або багато чого-небудь. Сидільні [прикажчики] позапирають лавки, писарі з канцелярії покинуть писати.., усі ж то лавою йдуть... куди ж то? На Ганчарівку (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. позапирати — ПОЗАПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Заперти, замкнути на замок, засув і т. ін. все або багато чого-небудь. Сидільні [прикажчики] позапирають лавки, писарі з канцелярії покинуть писати.., усі ж то лавою йдуть… куди ж то? На Ганчарівку (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах