1. Орфографічний словник української мови

позапираний

позапи́раний

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позапираний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до позапирати I. || позапирано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позапираний — ПОЗАПИ́РАНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. до позапира́ти¹. Ані звуку, ані голосу, ані сліду живої людини, тілько замкнені двері, позапирані і фіранками позаслонювані вікна манять до себе (І. Франко); // позапи́рано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. позапираний — ПОЗАПИ́РАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позапира́ти¹. Ані звуку, ані голосу, ані сліду живої людини, тілько замкнені двері, позапирані і фіранками позаслонювані вікна манять до себе (Фр., VII, 1951, 126); // позапи́рано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах