1. Орфографічний словник української мови

позатягати

позатяга́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позатягати — -аю, -аєш і позатягувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Затягти, помістити куди-небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох. 2》 Втягти в середину чого-небудь, у себе, засмоктати все чи багато чогось, усіх чи багатьох. || безос. 3》 у сполуч. зі сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позатягати — ПОЗАТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОЗАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док. 1. кого, що. Затягти, помістити куди-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Позатягав борони у двір. 2. кого, що. Словник української мови у 20 томах
  3. позатягати — ПОЗАТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОЗАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Затягти, помістити куди-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Позатягав борони у двір. Словник української мови в 11 томах
  4. позатягати — Позатяга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. Кв. 2) очі позатягало. Глаза ввалились. Левиц. Пов. 100. Словник української мови Грінченка