позатягати
позатяга́ти
-аю, -аєш і позатягувати, -ую, -уєш, док., перех.
1》 Затягти, помістити куди-небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох.
2》 Втягти в середину чого-небудь, у себе, засмоктати все чи багато чогось, усіх чи багатьох.
|| безос.
3》 у сполуч. зі сл. люльки, цигарки і т. ін. Закурити люльки, цигарки і т. ін. (про всіх чи багатьох).
4》 Стягнувши краї, кінці чого-небудь, з'єднати їх, ліквідувати в багатьох місцях дірки, отвори і т. ін.
5》 Огорнути, оповити, заволокти чим-небудь усе чи багато чогось.
|| безос.
|| розм. Напнути, натягти все чи багато чогось на всіх чи багатьох.
6》 розм. Затримати надовго хід, здійснення чого-небудь (про всіх чи багатьох).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позатягати — позатяга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позатягати — ПОЗАТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОЗАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док. 1. кого, що. Затягти, помістити куди-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Позатягав борони у двір. 2. кого, що. Словник української мови у 20 томах
- позатягати — ПОЗАТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОЗАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Затягти, помістити куди-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Позатягав борони у двір. Словник української мови в 11 томах
- позатягати — Позатяга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. Кв. 2) очі позатягало. Глаза ввалились. Левиц. Пов. 100. Словник української мови Грінченка