позбігати
позбі́гати
дієслово доконаного виду
швидко обходити, оббігати якусь територію
розм.
позбіга́ти
дієслово доконаного виду
стекти скрізь або в багатьох місцях
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позбігати — I позбіг`ати-ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Стекти скрізь або в багатьох місцях (про рідину). || тільки мн., розм. Втратити частину вмісту рідини, яка виливається через край при закипанні (про все чи багато чогось). 2》 тільки мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позбігати — ПОЗБІГА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Стекти скрізь або в багатьох місцях (про рідину). Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода (Г. Квітка-Основ'яненко); // тільки мн., розм. Словник української мови у 20 томах
- позбігати — ПОЗБІ́ГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Швидко обходи́ти, оббі́гати якусь територію, побувати скрізь або в багатьох місцях. Там-то стежечок і до води й до сусіди, і до другої. Словник української мови в 11 томах
- позбігати — Позбіга́ти, -гаємо, -єте гл. Сбѣжать (о многихъ). З двора й собаки наші позбігали. Г. Барв. 54. Словник української мови Грінченка