1. Орфографічний словник української мови

позивака

позива́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

сутяжник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позивака — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутяжник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позивака — ПОЗИВА́КА, и, ч. і ж., розм., зневажл. Той, хто постійно подає на когось позови до суду, судиться з кимось. Ну й позивака ж він! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. позивака — ПОЗИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутя́жник. Ну й позивака ж він! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. позивака — Позива́ка, -ки об. Сутяга. Ну й позивака ж він! Лохв. у. Словник української мови Грінченка