1. Орфографічний словник української мови

позичайло

позича́йло

іменник чоловічого або середнього роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позичайло — -а, ч., розм. Те саме, що позикодавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позичайло — ПОЗИЧА́ЙЛО, а, ч., розм. Те саме, що позикода́вець. Словник української мови у 20 томах
  3. позичайло — КРЕДИТО́Р, ПОЗИКОДА́ВЕЦЬ, ПОЗИЧКОДА́ВЕЦЬ, ПОЗИЧА́ЙЛО розм., ВІРИ́ТЕЛЬ заст. Така вже звичка була у пана, ховатися від своїх кредиторів (Я. Качура); Умить стали йому перед очі всі його вірителі.. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе (А. Крушельницький). Словник синонімів української мови
  4. позичайло — ПОЗИЧА́ЙЛО, а, ч., розм. Те саме, що позикода́вець. Словник української мови в 11 томах
  5. позичайло — Позичайло, -ла ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.). Словник української мови Грінченка