позичальник
позича́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позичальник — -а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позичальник — ПОЗИЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику. За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші чи .. Словник української мови у 20 томах
- позичальник — Позича́льник, ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позичальник — ПОЗИЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику. За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші чи .. речі (Цив. Словник української мови в 11 томах
- позичальник — рос. заемщик одержувач кредиту, позички; сторона в кредитній угоді, що бере на себе зобов'язання повернення позичених грошей (майна) і сплати процента. П. може бути держава, юридична особа, громадянин. Eкономічна енциклопедія