1. Орфографічний словник української мови

покашлювання

пока́шлювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покашлювання — -я, с. Дія за знач. покашлювати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покашлювання — ПОКА́ШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. пока́шлювати та звуки, утворювані цією дією. Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. покашлювання — ПОКА́ШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. пока́шлювати та звуки, утворювані цією дією. Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Перв., Дикий мед, 1963, 146); Від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання (Тют. Словник української мови в 11 томах