поквіл

по́квіл

іменник чоловічого роду

наруга, знущання

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поквіл — див. поквол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поквіл — ПО́КВІЛ див. по́квол. Словник української мови у 20 томах
  3. поквіл — ЗНУЩА́ННЯ (заподіяння мук, страждання кому-небудь), ГЛУМ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм., ПО́ГЛУМКА розм., ЗБИТКУВА́ННЯ діал., ПО́КВОЛ (ПО́КВІЛ) діал. Словник синонімів української мови
  4. поквіл — ПО́КВІЛ див. по́квол. Словник української мови в 11 томах