поквіл
по́квіл
іменник чоловічого роду
наруга, знущання
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поквіл — див. поквол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поквіл — ПО́КВІЛ див. по́квол. Словник української мови у 20 томах
- поквіл — ЗНУЩА́ННЯ (заподіяння мук, страждання кому-небудь), ГЛУМ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм., ПО́ГЛУМКА розм., ЗБИТКУВА́ННЯ діал., ПО́КВОЛ (ПО́КВІЛ) діал. Словник синонімів української мови
- поквіл — ПО́КВІЛ див. по́квол. Словник української мови в 11 томах