покидище
поки́дище 1
іменник середнього роду
мотлох
рідко
поки́дище 2
іменник середнього роду, істота
про негідну людину
зневажл.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покидище — -а, с., рідко. Те саме, що покидьок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покидище — ПОКИ́ДИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що по́ки́дьок. Тут були фінікійці, греки, перси, був великий Іскандер, візантійці, християни, усі лишали по собі сліди, усе стало здобиччю часу, руїною, покидищем – і тільки вітри, море та білі хмари, а більше нічого (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- покидище — ПОКИ́ДИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що по́ки́дьок. Словник української мови в 11 томах
- покидище — Поки́дище, -ща с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка