поклигати
поклига́ти
дієслово доконаного виду
піти повільно
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поклигати — -аю, -аєш, док., розм. Піти повільно, ходою стомленої, знесиленої людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поклигати — ПОКЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Піти повільно, ходою стомленої, знесиленої людини. Стоїть [парубок], як скам'янів, та побілів-побілів. І вже не скоро, дивлюсь, поклигав кудись, як неживий (А. Словник української мови у 20 томах
- поклигати — ПОКЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Піти повільно, ходою стомленої, знесиленої людини. Стоїть [парубок], як скам’янів, та побілів-побілів. І вже не скоро, дивлюсь, поклигав кудись, як неживий (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах