покорення
поко́рення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покорення — -я, с. Дія за знач. покорити I і покоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покорення — ПОКО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. покори́ти¹ і покоря́ти. Словник української мови у 20 томах
- покорення — ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)... Словник синонімів української мови
- покорення — ПОКО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. покори́ти¹ і покоря́ти. Словник української мови в 11 томах