покорення

ПОКО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. покори́ти¹ і покоря́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покорення — поко́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. покорення — -я, с. Дія за знач. покорити I і покоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покорення — ПОКО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. покори́ти¹ і покоря́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. покорення — ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)... Словник синонімів української мови