покраса
покра́са
іменник жіночого роду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покраса — -и, ж., заст. Те саме, що прикраса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покраса — ПОКРА́СА, и, ж., заст. Те саме, що прикра́са. Далеко майорить .. під ясним сонцем корогва з покрасою (Г. Косинка); Просто у камені дикім Повирубали [тірійці] колони – майбутньої сцени покрасу (М. Словник української мови у 20 томах
- покраса — ПРИКРА́СА (предмет, який прикрашає, оздоблює щось, зокрема доповнення до одягу), ОЗДО́БА, ОЗДО́БЛЕННЯ, УБІР (ВБІР), ПОКРА́СА заст. Смагляві скіф'янки в прикрасах співали біля вечірніх вогнищ своїх, забутих тепер пісень (О. Словник синонімів української мови
- покраса — ПОКРА́СА, и, ж., заст. Те саме, що прикра́са. Далеко майорить.. під ясним сонцем корогва з покрасою (Кос., Новели, 1962, 155); Просто у камені дикім По-вирубали [тірійці] колони— майбутньої сцени покрасу (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- покраса — Покраса, -си ж. 1) Украшеніе. Харьк. г. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. Кіев. г. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости!... Словник української мови Грінченка