покріпачити
покріпа́чити
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покріпачити — див. покріпачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покріпачити — ПОКРІПА́ЧИТИ див. покріпа́чувати. Словник української мови у 20 томах
- покріпачити — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док. Словник синонімів української мови
- покріпачити — Покріпа́чити, -па́чу, -па́чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покріпачити — ПОКРІПА́ЧИТИ див. покріпа́чувати. Словник української мови в 11 томах