1. Словник української мови в 11 томах

покріпачити

ПОКРІПА́ЧИТИ див. покріпа́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покріпачити — покріпа́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покріпачити — див. покріпачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покріпачити — ПОКРІПА́ЧИТИ див. покріпа́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. покріпачити — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док. Словник синонімів української мови
  5. покріпачити — Покріпа́чити, -па́чу, -па́чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)