покріплення

покрі́плення

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покріплення — -я, с., розм. 1》 Дія за знач. покріпити I. 2》 Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покріплення — ПОКРІ́ПЛЕННЯ, я, с., розм. 1. Дія за знач. покріпи́ти¹. На покріплення гарнізону гетьман обіцяє чотири полки (Г. Колісник). 2. Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості. В тяжких злиднях, в лютім бою пісня ллється хвиленькою, .. в ній покріплення я маю. Чи щаслива я? – Не знаю (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  3. покріплення — ПОКРІ́ПЛЕННЯ, я, с., розм. 1. Дія за знач. покріпи́ти¹. 2. Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості. В тяжких злиднях, в лютім бою пісня ллється хвиленькою, .. в ній покріплення я маю. Чи щаслива я? — Не знаю (У. Кравч., Вибр., 1958, 45). Словник української мови в 11 томах