покріплення
ПОКРІ́ПЛЕННЯ, я, с., розм.
1. Дія за знач. покріпи́ти¹.
2. Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості.
В тяжких злиднях, в лютім бою пісня ллється хвиленькою, .. в ній покріплення я маю. Чи щаслива я? — Не знаю (У. Кравч., Вибр., 1958, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покріплення — покрі́плення іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- покріплення — -я, с., розм. 1》 Дія за знач. покріпити I. 2》 Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покріплення — ПОКРІ́ПЛЕННЯ, я, с., розм. 1. Дія за знач. покріпи́ти¹. На покріплення гарнізону гетьман обіцяє чотири полки (Г. Колісник). 2. Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості. В тяжких злиднях, в лютім бою пісня ллється хвиленькою, .. в ній покріплення я маю. Чи щаслива я? – Не знаю (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах