покріплюватися

покрі́плюватися

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покріплюватися — -ююся, -юєшся і покріплятися, -яюся, -яєшся, недок., покріпитися, -іплюся, -іпишся; мн. покріпляться; док., розм. 1》 Те саме, що підкріплюватися. 2》 Те саме, що зміцнюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покріплюватися — ПОКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОКРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. покріпля́ться; док., розм. 1. Те саме, що підкрі́плюватися. Сенько, ще в одежі дурноватого [дурнуватого] Прокопа, покріплявся хлібом (І. Словник української мови у 20 томах
  3. покріплюватися — ПОКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОКРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. покріпля́ться; док., розм. 1. Те саме, що підкрі́плюватися. Сенько, ще в одежі дурноватого [дурнуватого] Прокопа, покріплявся хлібом (Фр. Словник української мови в 11 томах