покулити
поку́лити
дієслово доконаного виду
безос., діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покулити — Поку́лити: — покрутити, покорчити [14,I] Словник з творів Івана Франка
- покулити — -ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покулити — ПОКУ́ЛИТИ, ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити. – Гей, ти, неліпо якась! – крикнула Лесиха до невістки. – .. Вже тобі руки покулило, чи що? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- покулити — ПОКУ́ЛИТИ, ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити. — Гей, ти, неліпо якась! — крикнула Лесиха до невістки. — .. Вже тобі руки покулило, чи що? (Фр., І, 1955, 61). Словник української мови в 11 томах