1. Словник української мови в 11 томах

покулити

ПОКУ́ЛИТИ, ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити.

— Гей, ти, неліпо якась! — крикнула Лесиха до невістки. — .. Вже тобі руки покулило, чи що? (Фр., І, 1955, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покулити — Поку́лити: — покрутити, покорчити [14,I] Словник з творів Івана Франка
  2. покулити — поку́лити дієслово доконаного виду безос., діал. Орфографічний словник української мови
  3. покулити — -ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покулити — ПОКУ́ЛИТИ, ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити. – Гей, ти, неліпо якась! – крикнула Лесиха до невістки. – .. Вже тобі руки покулило, чи що? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах